В кінці серпня відбулася цікава поїздка у Нижньосілезьке воєводство (Республіка Польща) представників делегації з різних регіонів України в рамках реалізації спільного україно-польського проекту під назвою „Почни свій бізнес на селі. Позааграрна підприємницька діяльність задля добробуту українських селян (агротуризм)”. Організатором заходу виступив Український фонд підтримки підприємництва (м. Київ), очолила делегацію голова фонду, народний депутат України V скликання, Стасів Л. В. Проект фінансувався в рамках конкурсу „Польська закордонна допомога-2011” Міністерством закордонних справ Республіки Польща, основну турботу за кордоном щодо супроводу поїздки взяли на себе Асоціація „Центр Європейської Співпраці” з м. Дзєржонюв (президент Маркіян Желяк) та опікун групи пані Магдалєна Місяшек.

"/>
Получать новости на E-mail
Статьи и интервью (1166)
26.10.2011
Автор: Антон Гриськов
Размер шрифта

Версия для печати

АГРОТУРИЗМ У ПОЛЬЩІ: УРОКИ ДОБРОСУСІДСТВА

В кінці серпня відбулася цікава поїздка у Нижньосілезьке воєводство (Республіка Польща) представників делегації з різних регіонів України в рамках реалізації спільного україно-польського проекту під назвою „Почни свій бізнес на селі. Позааграрна підприємницька діяльність задля добробуту українських селян (агротуризм)”. Організатором заходу виступив Український фонд підтримки підприємництва (м. Київ), очолила делегацію голова фонду, народний депутат України V скликання, Стасів Л. В. Проект фінансувався в рамках конкурсу „Польська закордонна допомога-2011” Міністерством закордонних справ Республіки Польща, основну турботу за кордоном щодо супроводу поїздки взяли на себе Асоціація „Центр Європейської Співпраці” з м. Дзєржонюв (президент Маркіян Желяк) та опікун групи пані Магдалєна Місяшек.

Потрібно зазначити, що на Півдні України в період з травня по липень поточного року вже відбулись змістовні навчальні сесії в Криму, м. Одесі та Херсонській області, де за участю кваліфікованих викладачів з України та Польщі обговорювались проблематика розвитку сільського „зеленого” туризму в наших країнах та практичний досвід, набутий у цій царині знань та людської діяльності. Заняття були розраховані на тих, хто безпосередньо займається сільським „зеленим” туризмом у Причорномор’ї, а також на тих, хто має досвід навчально-викладацької роботи, бізнес-планування та здатен на майбутнє виступити в ролі добровільних консультантів та бізнес-тренерів з питань розвитку сільського туризму в регіонах. Саме на попередньому етапі стало можливим підібрати та сформувати якісне ядро української делегації, органічне доповнення якому склали представники Полтавщини, Чернігівщини, м. Києва та Київської області.

І ось настав серпневий день, коли позаду залишились візові процедури, зустріч на Львівському вокзалі, перетин кордону на потязі Львів – Вроцлав і, нарешті, перон Вроцлавського вокзалу.

Колеги з Польщі гостинно потурбувались про змістовну оглядову екскурсію по місту. Тисячолітній Вроцлав вражає, це одне з найкрасивіших польських міст, яке активно готується до проведенням матчів футбольної першості Євро-2012.

Розташований на річці Одра, її притоках та каналах, його цілком заслужено називають Містом Ста Мостів. Особливу захопленість та зацікавлення викликає старе місто: прекрасний ринок з ратушею, будинки Ясь і Малося, Тумський острів з кафедральними соборами і костелами, Вроцлавський університет, а також костел св. Марії Магдалени.

Найбільш старовинна частина міста – Тумський Острів, який до моменту засипки рукава ріки в XIX столітті, був одним з островів на Одрі. Саме тут містився княжий град. Сьогодні Тумський острів – це ансамбль сакральних споруд з кафедральним собором св. Івана Хрестителя.

Найбільшим парком міста вважається Щетницький Парк, в якому розташований дивовижний Японський Сад, який гармонічно доповнюють два водних каскади: „жіночий” та „чоловічий”. Мальовничі потічки перетинають гористі пагорби саду, а численні споруди з деревини надають їм зворушливого вигляду. Цінним самостійним елементом декору та оздоби виступає багата за різноманітними видами азійська рослинність.

Не можна не згадати про Рацлавицьку Панораму. Монументальне полотно (15 х 114 м), завдячуючи сполученню особливих художніх прийомів та технічних операцій „переносить” глядача в іншу дійсність та інший час. На полотні експонована битва польських повстанців під Рацлавицями поблизу Кракова під керівництвом національного героя Тадеуша Костюшка з російськими військами 4 квітня 1794 року.

Цей легендарний витвір художників Яна Стики та Войцеха Косака на початку XX століття можна було споглядати у Львові. Після Другої Світової війни, у 1946 році полотно разом з частиною зібрання Осоленіум потрапило до Вроцлава. Панорама була відкрита для широкого глядача лише в середині 80-х років XX століття й одразу стала головною принадою Вроцлава. Панорама є першим і єдиним твором такого напряму, який зберігся у Польщі до наших часів.

Стосовно окрас міста слід зазначити, що своєрідним оберегом Вроцлава є гномики, скульптурки яких, відлиті з бронзи, трапляються в самих негаданих місцях: на дорогах, на фасадах будинків, на ажурних та старовинних містках та інше, однак завше вони викликають позитивні емоції та привітну усмішку гостей міста.

Про що не можна не згадати, так це про фонтани, символи природи, символи життя. Сучасні фонтани (хоча б взяти до уваги Вроцлавський Музичний Фонтан на Вроцлавській площі Ринок), розташовані на самих відомих та улюблених місцях, вони органічно доповнюють архітектонічну красу. Нічні сеанси з використанням комп’ютерної техніки – це вже традиція. Зворушливий спектакль, що поєднує воду, світло та музику створює феєрію танцю води, налаштовує на відпочинок і справляє на туристів незабутнє враження.

В цілому слід сказати, що Нижня Сілезія – це один з найбільш привабливих та різноманітних регіонів сучасної Польщі, природа та культурно-історичний спадок якого є добротною основою для розвитку курортного та все більш популярного сільського „зеленого” туризму.

Нижня Сілезія – це регіон багатої на події історії, місце численних війн та набігів, про буремні події яких яскраво нагадують руїни замків та фортець. Як результат такої буремної історії, відбувалось своєрідне напластування культур (німецької, польської, чеської, австрійської), взаємопроникнення традицій та стилів.

Без сумніву, найбільш привабливими є пам’ятники Цистеріанського Шляху в Любйонжі, Тшебниці, Генрікові, Кшешові та Вроцлаві. У Свидниці та Яворі є крупні дерев’яні костели, яких ще називають Костелами Миру, оскільки вони були побудовані за результатами Вестфальського миру, укладеного в XVII ст. Ззовні скромні, вражають величчю вбрання в стилі бароко. Вже в наш час увійшли до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО.

Кам’яні замки та фортеці з’явились в Нижній Сілезії починаючи з XIII століття. До нашого часу їх збереглось побільше 100.
Цей регіон – справжня перлина природи. Біля 17% території складають національні парки, заповідники, ландшафтні парки, які дбайливо охороняються. В надзвичайно привабливих з туристичної точки зору горах Судетах, крім мальовничого кряжу Карконоші, є Столові Гори з фантастичними гірськими лабіринтами та утвореннями з пісковику.

Поряд з цим, кожного і нас також, здивує багатство краєвидів в найбільших долинах: Клодзької та Єленегурської. З урахуванням найбільшого числа курортів в Польщі, які відомі відмінними якостями мінеральної води, ми отримаємо відчуття справжньої оази для розвитку різноманітних видів туризму. І це справді так.

Однак, спочатку трохи статистики щодо характеристики сільських територій у Нижній Сілезії: 2,5 тис. сіл, близько мільйона сільських жителів, 71% населення проживає в містах, , а 29% - це сільські жителі. Слід також зазначити, що за результатами Другої світової війни відбулась майже повна зміна населення Нижньої Сілезії. Нові жителі – з різних частин сучасної та колишньої Польщі, а також з інших держав, навіть з України. Тому в регіоні спостерігається різноманітність звичаїв і традицій, а подекуди і сьогодні виникають проблеми з самоідентифікацією.

Тепер декілька слів стосовно розвитку агротуризму в цьому районі Польщі (саме так поляки називають сільський „зелений” туризм у своїй країні). На даний час у Нижній Сілезії налічується понад 600 агротуристичних господарств, які пропонують близько 7800 місць для проживання. Середня площа такого господарства становить 12,28 га. Середня кількість кімнат для гостей – (при цьому середня кількість ліжко-місць – 14). Близько 70% господарств пропонує від 10 до 20 місць. Зараз щороку близько 130 тисяч туристів користуються їх послугами, в тому числі 15% з них - іноземні туристи.

Ось чому сприйняття накопиченого досвіду для нас під час поїздки було надзвичайно важливим. З цією метою відбулись зацікавлені зустрічі та розмови в Управлінні Маршалка Нижньосілезького воєводства в м. Вроцлав, меріях міст Дзєржонюв, Пєшіце, Бєлава, три останні з яких утворюють своєрідну агломерацію з населенням близько 100 тисяч жителів. Крім того, вони є центрами сільськогосподарських регіонів, де проблеми розвитку територій, самозайнятості населення та боротьби з безробіттям є досить актуальними.

Головний лейтмотив цих зустрічей полягав у тому, що до розвитку сільського „зеленого” туризму там відносяться досить серйозно, діють системно, співпраця влади, бізнесу та громадськості не на словах, а на ділі є успішною і плідною. У поточній роботі використовують досвід та підтримку Євросоюзу, активно впроваджують підходи та стандарти, випробувані досвідом цивілізованої Європи. Більше того, спираються на її організаційно-фінансову допомогу, особливо у будівництві доріг, відновленні та збереженні пам’яток старовини, які часто-густо є об’єктами спільної культурно-історичної спадщини чехів, поляків та німців.

Особисто мене вразила результативність цих цілеспрямованих заходів, направлених на розвиток сільських громад та територій. За висновками фахівців та експертів, у Нижньосілезькому воєводстві припинилося зростання міського населення за рахунок сільського і почався певний відтік його жителів до села. А чому тут було дивуватись, влада діє прозоро, проекти обговорюються з громадськістю, гранти від Євросоюзу, які отримуються на конкурсній основі на розвиток сільських територій, освоюються лише за умови дольового фінансування та участі. Діє чітка звітність в освоєнні коштів та контроль за їх цільовим використанням з боку представників Європи та польської громадськості.

Чи можливо це в Україні? Так, безумовно, якщо ми будемо рухатись вперед, опираючись на позитивний міжнародний досвід.

У розмові з одним з поважних працівників Центру сільськогосподарських консультацій у м. Клодзьку паном Збигнєвом Домбровським, я дізнався, що і в польських реаліях все відбувається не так легко і просто. Центр всіляко сприяє розвитку фермерам та приватним господарствам у розвитку, підтримує інформацією, знаннями та порадами фахівців. При оформленні бізнес-планів на отримання кредитів та всілякої фінансової допомоги діє на умовах госпрозрахунку, отримуючи за свої послуги винагороду. Яке ж було моє здивування, коли цей добродій із шафи дістав касовий апарат, де фіксується сплата податків. Отже, держава та приватні господарства є партнерами, при цьому приватний сектор, пов’язаний з виробництвом товарної продукції у сільському господарстві отримує значну частину грошових дотацій за результатами своєї роботи. За словами пана Домбровського, у нього складається таке враження, що за рахунок жорстких стандартів Євросоюзу на утримання тварин, як то якісні корми, показники щодо допустимої загазованості приміщень, освітлення, розміру площі та чистоти утримання, скоро ці самі тварини будуть краще жити, ніж люди. Сприймається як жарт, але над цим варто задуматись серйозно.

Під час обговорення питань перспектив розвитку туризму поляки неодноразово підкреслювали головну ціль їх зусиль: розвиток соціального рівня регіону через розвиток туризму.

При цьому, ними виділялись пріоритетні сфери, як то:
- розвиток туристичного продукту з точки зору конкурентноздатності регіону;
- маркетингова підтримка брендів та торгових марок регіону;
- розвиток якісної інфраструктури (паркінги, готельна база, дороги, інформаційно-туристичні центри за європейськими стандартами);
- людський та кадровий потенціал;
- допомога різним організаціям, які створюють туристичний продукт, його популяризація на різноманітних виставках та ярмарках;
- збільшення часу перебування туристів в регіоні та підвищення ВВП у державі та воєводстві;
- економічний розвиток регіону, який би базувався на культурній спадщині та туризмі.
Не умовчували вони і проблеми Нижньосілезького воєводства, як то проблема безробіття серед сільського населення, недостатня кількість якісних туристичних продуктів, готових до застосування на європейському рівні та інше.
В цілому, створення комплексного продукту вимагає чіткої інтеграції на рівні воєводства-гміни, маркетингова підтримка в свою чергу вимагає уніфікації та специфікації з точки зору електронних ЗМІ, їх широкого використання з туристичною метою.

Вони наводили також приклади плідної співпраці на рівні транскордонного співробітництва між сусідніми регіонами Німеччини, Чехії та Польщі у туристичній галузі, зокрема у маркуванні туристичних продуктів та туристичних шляхів.

Проте, крім обміну думками та досвідом, була ще одна надзвичайно важлива складова поїздки – відвідування окремих агросадиб у Нижньосілезькому воєводстві, знайомство з їх приватними господарями. І всюди нас місцеві жителі привітно зустрічали, ставились доброзичливо, відверто ділились інформацією, давали поради. Члени делегації мали нагоду побувати в горах на сироварні, відвідали декілька форелевих господарств, оглянули сільські міні-готелі, побували в міні-цеху з виготовлення сувенірної продукції з деревини. Особливо запам’яталися відвідини еко-музею „Шляхом зникаючих професій” в курортному містечку Кудова-Здруй, де отримали нагоду побувати на одному з сеансів майстер-класу з виготовлення гончарних виробів з місцевої сировини, а також оглянули експозицію з історії випікання хліба та скуштували щойно спечений у печі хліб за традиційними рецептами місцевих мешканців.

Але за кожним з цих об’єктів відвідування стоїть щоденна копітка праця господарів та членів їх родини. Наведу такий приклад, в агротуристичному господарстві „Щінавка Шредня” нас частували клодзькою фореллю. Оглянувши ставки, один з членів делегації запитав господаря, скільки інвестицій або грошей він вклав у своє підприємство. Той відповів, більше одного мільйона. Наш співвітчизник перепитав (з огляду на співвідношення злотого до гривні 1 до 3-х): мільйон злотих? Ні, - відповів поляк, мільйон доларів. І стояв перед нами цей пан у гумових чоботах, у простій одежі, з мозолями на руках, а був він в наших очах справжнім мільйонером, котрий досяг такого статку своєю повсякденною працею.

В деяких господарствах траплялось нам зустрічати своїх українців-заробітчан. Про своє життя-буття в Польщі та Україні говорили відверто. Запам’яталась одна з таких жіночок – Марія Кравчук з Надвірної, що на Франківщині. Вона розповіла, у поляка в господарстві працює вже третій рік.

За цей час лише один раз бачила польського податкового інспектора, а в себе в Україні мала приватний магазин, який потім змушена була закрити, оскільки мало не кожної неділі - то санстанція, то пожежник, то дільничний чи податківець. Все це настільки обридло, що тепер на Україну не поспішає, а коли навідується, то тільки у сімейних справах. Як кажуть в таких випадках, порівняння поки-що не на нашу користь.

Як на мене, головний позитив від поїздки в Республіку Польща полягав у тому, що учасники мали змогу отримати безцінний досвід у сфері розвитку місцевого сільського „зеленого” туризму, може навіть для кожного з нас – зазирнути наперед, в майбутнє. І головне, щоб рухатись у перспективному напрямі потрібно надзвичайно багато працювати. Якщо ж Україна докорінно не змінить свого ставлення до села, до його споконвічних традицій і цінностей, до поєднання туристичних послуг із заняттям сільським господарством, до підтримки розвитку малого підприємництва у себе в країні, в тому числі на законодавчому рівні, вона і надалі буде залишатись осторонь від нагальних змін на краще.

Кол. просмотров: (3718)                            Кол. комментариев: (0)

Уважаемые читатели!
Приглашаем принять участие в обсуждении темы, освещенной в статье. Единственная просьба,  не размещать сообщений, которые могут нарушить законы Украины.

Комментариев (0) К статье АГРОТУРИЗМ У ПОЛЬЩІ: УРОКИ ДОБРОСУСІДСТВА