Отправить на печать

03.03.2014
Автор: Віталій Іванчівський, Євген Старушик

ТУРИСТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ ФОРТИФІКАЦІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ НА КОНКУРСІ «МАЛЬОВНИЧА УКРАЇНА – ТУРИСТИЧНИЙ КРАЙ»

Конкурсанти Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт «Мальовнича Україна – туристичний край» роблять спробу розкрити туристичні перспективи фортифікаційних об’єктів. Представлено Севастополь і Луцьк.

КОСТЯНТИНІВСЬКА БАТАРЕЯ, ЧИ ОСТРІВ БАТАРЕЯ

Зараз Крим є гарячою темою. Шкода, що у топ-новини півострів потрапив не завдяки своїм туристичним і рекреаційним ресурсам, славним легендам і гостинності. Але політичні пристрасті вщухнуть, а життя триватиме, і Крим буде цікавий незабутніми враженнями, які лишатимуться від його відвідин.

Унікальну пам’ятку інженерної думки досліджує у своїй конкурсній роботі студент Чорноморського державного університету імені Петра Могили Віталій Іванчівський під керівництвом к.і.н., доцента Міронової Ірини Сергіївни.

Місто Севастополь відоме тим, що на його площі співіснують різні культури і епохи. Славна Севастопольська бухта заворожує всіх відвідувачів. Її окрасою є Костянтинівська батарея, розташована на Костянтинівському мису північної сторони, біля входу в бухту.

Севастопольська бухта мала бути достатньо захищеною вогневими позиціями. У 1794 році за наказом фельдмаршала А. В. Суворова підполковник Ф. П. Деволан розробив проект, за яким оборонні споруди Севастополя мали бути перебудовані. На території земляної батареї № 1, яка знаходилась на місці теперішньої Костянтинівської батареї, було збудовано двоярусну батарею, а високий берег навколо неї забезпечував зручну позицію для вогню.

У 1840 році задля посилення оборони Севастополя і порту, будується більш укріплена Костянтинівська батарея, яка мала прикривати вхід у бухту. Фортеця набуває того вигляду, який вона має і зараз. У подальші роки споруда вдосконалювалась та укріплювалась.


Вигляд із середини.

Костянтинівська батарея протягом десятиліть служила грізним оборонним бастіоном і несе в собі військову славу та дух епохи морських воєн. Повз неї проходили військові новації у тактиці й техніці морських баталій, атак і облог.

Кам'яна казематна батарея (94 гармати) стійко відбивала удари противника в період першої оборони Севастополя в роки Кримської війни у 1854-1855 рр. Цей досвід надихнув командування російського флоту на спорудження кількох подібних батарей (Михайлівська і Олександрівська). У червні 1942 р., в роки Великої Вітчизняної війни, в районі Костянтинівської батареї був створений один з опорних пунктів оборони північної сторони Севастопольської бухти. Протягом трьох діб 70 бійців міста відбивали атаки противника, забезпечуючи виведення останніх судів з бухти. Отже, батарея послужила грізним оборонним форпостом і в роки Другої світової війни.

На даний час батарея втратила своє військове призначення, проте про її військову славу щодня рівно опівдні нагадує звук гарматного пострілу.

Тут все дихає кількома епохами. Відвідавши це місце, можна себе відчути і в атмосфері оборони Севастополя у роки Кримської війни, і в часи модернізації армії та флоту Олександром ІІ, у роки Першої світової та революції, відчути Севастополь, коли його покидали залишки Добровольчої армії 1920 р. З Костянтинівської батареї відкривається прекрасний краєвид на море. Це місце прекрасне для екскурсійного і подієвого туризму. Можна прослідкувати хід думки військових інженерів, які шукали достойну відповідь гарматам і броні противника, а туристичні перспективи об’єкту грандіозні.

 
Залишки військової техніки.

 
Казарми чудово зберегли дух тієї епохи.

 
Вигляд захисної будівлі, що постраждала.

ЛУЦЬКИЙ ЗАМОК ЛЮБАРТА – СТРАЖ ВОЛИНІ

Що показати нового в давно відомому об’єкті? Буденну шкаралупу навколишніх речей може легко розбити лише маленьке зусилля до спостереження. Нам треба тільки захотіти звернути увагу на свій рідний край, і ми знайдемо в ньому тисячі принад, тисячі пам'ятників, тисячі гідних подиву речей! Спробу знайти нові цікавинки в замку Любарта у місті Луцьк намагається у своїй роботі здійснити студент Київського національного торговельно-економічного університету Євген Старушик під керівництвом доцента Губицького Любомира Володимировича.

Наша Батьківщина багата на архітектурні пам'ятки. Так, найвизначнішою пам'яткою і символом міста Луцька є замок Любарта. «Славетним і столичним», – так називали волиняни Любартів замок у Луцьку в ХVI ст.

Замок було збудовано останнім великим князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом. У 1340-1385 роках споруда разом з прилеглим Окольним замком служила столичною резиденцією уряду і глави держави. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, cпадкоємиці Київської Русі, робить цей замок особливим.

Свого часу його вважали фортифікаційною пам’яткою старовини Литви, Польщі і Росії. По смерті литовського князя Вітовта польський король спробував оволодіти луцькою твердинею, а через неї і всією Волинню. Проте, в часи короткої, але жорстокої і кровопролитної Луцької війни 1431 року, страж Волині витримав понад місячну облогу й руйнівні штурми польського війська та відстояв незалежність краю.

В даний час замок Любарта відреставрований і відкритий для відвідування. Тут щорічно проводиться фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку».

Ми вважаємо, що замок як історико-культурний рекреаційний ресурс використовується не повністю. Фортеця може відкрити для туристів численні свої таємниці й легенди як і кожна подібна твердиня середньовічної Європи. Крім того, Луцький замок є наочним прикладом неординарних інженерних рішень Середньовіччя, нестандартних будівельних прийомів. Тут знайде для себе цікаву і корисну інформацію кожен мандрівник, який прагне пізнавати військову історію Середньовічної Європи та поринути у атмосферу Середніх віків.

 
Замок у XVI ст. Реконструкція.

 
Перша фотографія замку, 1866.

 
Замок в наш час.

 
Внутрішнє подвір'я замку.

Кол. просмотров: (0)
Кол. комментариев: (0)