Отправить на печать

03.12.2013
Автор: Михайло Лазарєв

«СВІТ МЕНЕ ЛОВИВ, АЛЕ НЕ СПІЙМАВ». МАНДРУЄМО СЛІДАМИ «НЕВЛОВИМОГО ФІЛОСОФА»

ЦІКАВЕ І ПЕРСПЕКТИВНЕ ПОРЯД … ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС СТУДЕНТСЬКИХ
НАУКОВИХ РОБІТ «МАЛЬОВНИЧА УКРАЇНА – ТУРИСТИЧНИЙ КРАЙ»

На Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт «Мальовнича Україна – туристичний край» надійшло вже більш як 140 заявок до участі. На сьогодні заявлено 120 тем з різних областей України, серед них учасники з Донецької, Луганської, Харківської, Запорізької, Хмельницької, Львівської, Черкаської, Миколаївської, Херсонської, Закарпатської, Полтавської та інших областей, з Автономної Республіки Крим і м. Києва. Мальовнича Україна завдяки студентській молоді відкриває свої чудеса мандрівникові із Заходу на Схід. Ми презентуємо читачам об’єкти, які можуть становити інтерес для вітчизняної туристичної галузі.

«СВІТ МЕНЕ ЛОВИВ, АЛЕ НЕ СПІЙМАВ».
МАНДРУЄМО СЛІДАМИ «НЕВЛОВИМОГО ФІЛОСОФА»

Михайло Лазарєв, студент Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, під керівництвом старшого викладача В. М. Мацюцького представляє на конкурс незвичайну роботу «Шляхом Григорія Савича Сковороди. Оазис у місті: Савкін яр». У роботі заявлено амбітну мету – розробити план повернення яру, який став сміттєзвалищем, його славного і таємничого минулого.

«…Майбутнім ми маримо, а сучасним пишаємося: ми прагнемо того, чого не існує, і нехтуємо тим, що є, ніби минуле зможе повернутись назад, або, напевно, мусить здійснитися очікуване». Цими рядками можна охарактеризувати повчання видатного філософа, генія українського народу, Григорія Савича Сковороди, і ці слова не втратили свою актуальність. Крокуючи вулицями, парками, ми вдихаємо історію, перегортаємо ті сторінки, що писали ще наші пращури… А чи багато ми знаємо про нашу рідну землю?

Не є таємницею, що життя Григорія Савича тісно пов’язане з містом Харковом, у якому він мешкав, працював і творив. І одного разу мені пощастило знайти те місце, де, можливо, народжувалися рядки «Саду божественних пісень» чи «Байок харківських», те місце, що було колискою генія філософа – невеликий яр, на околиці міста. Видатний харків’янин мешкав неподалік від нього у свого друга, поміщика Чистоклєта. Любив Григорій Савич природу, а також побути на самоті у тому яру, пізніше він отримав назву Савкін. Справа у тому, що Сковорода любив, коли його називали Варсавою, що на івриті означає «син Сави», тому люди, що мешкали пліч-о-пліч з Григорієм Савичем, назвали яр Варсавським, а пізніше – Савкіним. Історія яру на цьому не закінчується: вона дивовижна та заворожує, змушує замислитися… і Вам закортить повернутися сюди не один раз!

Сковорода писав: «Сліпі очі, коли затулені зіниці». Ми не бачимо, що краса поряд з нами, ми забуваємо і не цінуємо нашу величну історію та її діячів. Савкін яр повинен стати зоною еко-туризму європейського рівня, яка буде насичена Думкою та Словом Григорія Савича. Оазис у місті – це проект частинки мальовничої української природи у мегаполісі, що відбиватиме життєві принципи та повчання Сковороди (музей, пов'язаний із життям видатного філософа; парки зі скульптурами, що зображають сцени з байок філософа; мазанки-кафе; звичайне місце для відпочинку, де люди змогли б почути себе).

Авжеж, такий проект можна вважати утопічним, але поки на нього не звернуть уваги – Савкін яр може зникнути у завалах сміття. Так, саме таку роль відвели цьому чудовому місцю мешканці навколишніх осель. Ми забуваємо про те, що все у наших руках, що ми самі як будуємо, так і… ламаємо… «Шукаємо щастя по країнах, сторіччях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба у воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Немає його ніде від того, що воно скрізь. Воно подібно до сонячного сяйва – відчини лише вхід у душу свою».

Отже, Савкін яр, на думку конкурсанта, може стати перспективним місцем як для активного відпочинку, так і для турів вихідного дня, зрештою, у цьому місці можна відчути себе поряд із усамітненим філософом!

Кол. просмотров: (0)
Кол. комментариев: (0)