Получать новости на E-mail
Статьи и интервью (1141)
10.02.2018
Размер шрифта

Версия для печати

«В душі беріг обидві батьківщини…» Нобелівський лауреат письменник Аґнон народився в Бучачі

 

Картинка

В Єрусалим, до берегів Кедрону,           

дорога довга слалася Агнону,

вона від рідних Стрипи берегів

його вела в країну прабатьків.

А він, морські здолавши серцевини,  

в душі беріг обидві батьківщини —

в епоху сатанинську і жахну

любив Ізраїль і Галичину

Петро Тимочко

Картинка

Донедавна я двічі була в Бучачі, але, на свій сором, пройшла повз вражаюче цікавий факт. І лише в третій приїзд на запрошення відділу туризму Тернопільської ОДА мені і моїм колегам відкрилось: саме в Бучачі народився один з нобелівських лауреатів з літератури. Тривалий час він зоставався єдиним співвітчизником - володарем престижної нагороди на території сучасної України. Нині їх двоє. В 2015-му до титулованих літераторів приєдналась білоруська письменниця Світлана Алексієвич, яка народилася в Івано-Франківську, а дитинство провела в селі Вінницької області. Але до цього була єдина особа - уродженець Бучі Шмуель Йозеф Аґнон (початково Шміл-Йосеф Чачкес), і ім’я її у нас в країні не було на слуху, більше того, частково ця людина була забута. Звісно, мешканці міста знали, що у них народився і жив визначний письменник, хоча б завдяки тому, що є вулиця Аґнона, будинок, де він народився, і меморіальна дошка на його стіні.

КартинкаКартинка

КартинкаАле ж широкому загалу про це невідомо, імені такого не чули. Та і як знати, адже україномовних перекладів не було. Лише у 2012-му «Фоліо» видало роман «Нічний постоялець» Шмуеля Аґнона. До речі, не переклад з мови оригіналу, а з англійської. Твір, що отримав нагороду, був написаний на івриті. Таким чином сталося перше в практиці Нобелівської премії визнання єврейської мови на світовому рівні.

Шмуель Йосеф Агнон "Нічний постоялець" Агнон, Шмуель Йосеф. Нічний постоялець [Текст]: роман / Шмуель Йосеф Агнон; пер. з англ. В. Горбатька. — Харків: Фоліо, 2012. — 735 с. — (Карта світу).

У романі «Нічний постоялець», що вийшов друком 1937 року, змальовується життя у Східній Європі після Першої світової війни. Головний герой приїздить із Єрусалима до свого рідного містечка Шибуч на Галичині й з сумом дізнається, що багато його друзів загинуло на війні, від погромів та хвороб, а молодше покоління втратило віру. Проте письменник не втрачає надії на краще майбутнє свого народу.

Мар’яна Максим’як, програмна директорка літературного центру імені Аґнона:  - Аґнон, власне, писав доволі об’ємну прозу. Це романи, котрі описують традиції єврейського життя в новому місті, власне, в Галичині. За цю тему, за це вміння описати він і отримав Нобелівську премію. Отримав не за один твір — це є група творів з декількох романів, серед яких є «Нічний гість», який чомусь переклали в «Фоліо» як «Нічний постоялець», але «Гість на одну ніч» або «Нічний гість» є переклад більш такий деталізований, якщо говорити, з івриту. Це правдиве повернення Аґнона в тридцятому році в Бучач після Першої світової війни, він мешкає в цьому місті півроку, десь так, очевидно, приблизно такий термін. І описує те, що він бачить. Це дуже цікавий роман з точки зору того, що він розкриває місто по-іншому; це дуже цікавий роман сьогодні, тому що ти бачиш те місто, якого вже немає, і ти бачиш ту спільноту осіб, тобто, те життя, єврейську цю культуру, якої теж уже немає. Тобто, Бучач сьогодні не налічує взагалі єврейської общини, немає там такого, там немає синагоги, залишився лише цвинтар, який дуже цікавий. Там похований батько Аґнона, і про це він згадує теж у цій книжці.

Картинка

Літературний центр імені Аґнона відкрився в Бучачі в липні 2015 року. Нас туди запросили, пригостили кавою, розповіли про відомого земляка. А також про те, що відродження слави талановитого місцевого уродженця розпочалося дещо раніше, з іншого проекту. На вулиці Аґнона, де письменник народився і яка була переіменована на честь 100-річчя з дня його народження в 1988 році і встановлена меморіальна дошка, є незвичайний двір. Він слугує АРТ-простором. Цей раніше захаращений дворик привели до ладу і відкрили у травні 2012 року як літній мистецький проект (триває з травня до кінця вересня), і в ньому щонеділі відбуваються івенти, споглядачами яких стають мешканці міста. Це може бути презентація книжки, зустріч з автором, майстер-клас з танців, народних ремесел, виступ музичного колективу, кінопоказ тощо. Засновник проекту, людина, яка організувала Арт-Двір, - Віктор Гребеньовський. Це особа з інтелектуального, мистецького кола міста, він є режисер, музикант.

КартинкаКартинка

Картинка

Картинка

Засновник проекту Арт-Двір Віктор Гребеньовський: - Маємо дві години, з шостої до восьмої в неділю. Так ми домовилися з мешканцями цього двору, тому що там живуть люди, аби їм не заважати. І ми намагаємося поєднати такі події, як, наприклад, презентація літературна якась або книжкова і музична. Для того, щоб люди мали, з чого вибрати, плануємо події заздалегідь. Тобто, знаємо вже на початку місяця, що ми будемо цього місяця пропонувати. І є афіша, яка висить у центрі міста… Ми робили це територіально у дворі, тому що це хороший простір, і люди завжди приходять, 50-100 людей щонеділі, Це для мене показник, тому що Бучач крихітне містечко, хоч це і районний центр, 12 тисяч населення, Я не раз був свідком, як жителі Бучача приводять гостей показати двір и при цьому говорять: «Ми зробили ось це, у нас проводиться ось це». Розумієте, — «ми». Тобто, проект направлений першочергово на внутрішнього споживача культурних цінностей, запрацював. Багато людей планують в вихідні своє дозвілля за схемою: зранку церква, потім обід, а о шостій вечора в Арт-Двір. Але ми, звичайно, готові виходити поза межі міста, ми готові повертати Бучач на мапу нашої країни. Це завдання не таке вже й недосяжне. З кожним роком в Бучач приїздить все більше музикантів, художників, письменників. Дуже багато різних таких книжкових приводів було, І було б дивно, якби тут не звучало ім’я Агнона. Проводили презентацію українського видання його роману, проходила виставка, присвячена письменникам, народженим в Бучачі.

Загалом, головне досягнення проекту полягає в тому, що він втілюється в місті, яке багато хто вважає провінційним. В сенсі розваг. Воно й правда, не дискотечне. Але ж який спадок! Музей під відкритим небом ще й на додачу уродженець -Нобелевский лауреат.

Не можна не любити Бучач. Це — жива легенда, відтворена в кожному камені, в різнотравї біля ріки Стрипи, смачнючих тістечках, виготовлених по давнішніх рецептах. У романі «На морській глибині» письменник так описував рідне місто «мудреців і купців», що «з XII століття розташувалось на прибережних терасах глибокого яру гомінкої ріки. «Все містечко дрімало. Будинки ховались під ковдрою ночі, покриті мороком. Нічне свічадо ще не зійшло на небосхил, і лише зорі освітлювали верхівки гір. Бучач стоїть на горі, і здавалось, ніби зорі причеплені до дахів будинків. Несподівано зійшов місяць і освітив усе місто. Стрипа, що раніше була оповита темрявою, нараз заясніла сріблом, і з криниці на ринку постала пара сріблястих підсвічників. Сказав один з гурту: «А я й не знав, що наше місто таке прекрасне. Здається мені, що в усьому світі не знайдеш такого любого міста!»

Навіть не сумнівайтесь Просто повірте письменнику і мені. Бучач вартий і вашої любові. Треба їхати.

Кол. просмотров: (240)                            Кол. комментариев: (0)

Уважаемые читатели!
Приглашаем принять участие в обсуждении темы, освещенной в статье. Единственная просьба,  не размещать сообщений, которые могут нарушить законы Украины.

Комментариев (0) К статье «В душі беріг обидві батьківщини…» Нобелівський лауреат письменник Аґнон народився в Бучачі
Rambler's Top100