Получать новости на E-mail
Статьи и интервью (1129)
31.07.2015
Автор: Алексієнко Наталя
Размер шрифта

Версия для печати

Якщо у вас є вільний вікенд і ви прагнете нових відчуттів чи іншої реальності – їдьте в Кривий Ріг!

Зранку місто зустріне вас широкими проспектами, залитими сонцем і високими копрами шахт, розкиданими по всій території міста. «Залізне серце країни» – так криворіжці гордо величають своє місто з натяком на найвищі в країні показники виробництва гірничопромислової продукції.

Та воно й не дивно – саме тут розташоване найбільше металургійне підприємство повного циклу – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яке в свій час мало назву «Криворіжсталь» і згодом було придбано потужною корпорацією індуса Лакшмі Міттала. В Кривому Розі знаходяться найглибші шахти в Європі – «Родіна» (- 1570 м), «Ювілейна», ім. Леніна, а також чимало гігантських кар’єрів – Південного, Північного, Центрального ГЗК, що входять до групи Метінвест та видніються з «гуглмепс» як величезні ями, прорізані численними лініями робочих горизонтів (так гірники називають рівні розробки поверхні землі). Якщо скласти разом площу всіх кар’єрів міста , а їх більше 40, то вони перевищать територію Ватикану в 10 разів і це ще далеко не край, адже розробка кар’єрів продовжується. Все в Кривому Розі підпорядковано основній галузі промисловості – залізорудній – видобутку руди, її збагаченню та отриманню з неї готової продукції.

Це славне місто приховує в собі мальовничі куточки, створені працею людини, які не поступаються природним аналогам і інколи навіть перевершують їх. Чого тільки варті озера з прозорою водою (читай – затоплені кар’єри), одне з яких навіть глибше відомого рекордсмена в Україні – озера Світязь в три рази. Озер в місті налічується більше 20, і влітку вони стають оазисом прохолоди і водного спорту (включаючи дайвінг) для місцевих жителів. 

Для любителів гір Кривий Ріг пропонує свої «Карпати» – високі відвали, густо вкриті рослинністю та з неймовірними видами на місто. Відвалів у місті близько 100, найвищі з них – Бурщицький та Петровський – сягають висоти понад 100 м і утворилися внаслідок насипання пустої породи після видалення багатої руди. 

Місто мало чим схоже на сірі безликі промислові зони, тут вирує життя – яскраве і сповнене емоцій. Життя настільки цікаве, що стало приваблювати навіть туристів. На початку 2013 року за ініціативи міського голови місцева влада прийняла Програму розвитку промислового туризму як вигідний спосіб використання місцевого потенціалу для залучення інвестицій та створення нового іміджу території. Зусиль в даному напрямку вже було докладено чимало – розробили близько 40 маршрутів, дослідили основні об’єкти, потенційно привабливі для туристів, а також налагодили співпрацю з промисловими підприємствами з метою забезпечення їхнього відвідування туристами.

Головний координатор всього руху – виконком Криворізької міської ради, а саме управління економіки та молода організація «Інститут розвитку міста Кривого Рогу», що має у своєму складі спеціалізований відділ – «Промисловий туризм».

Однак робота з розвитку даного туристичного напрямку розпочалася зовсім не зі створення відділу, а задовго раніше, коли небайдужі, закохані в рідне місто мешканці досліджували його потенціал та на аматорських засадах проводили екскурсії для всіх бажаючих.

Саме цю неймовірну красу «залізного серця країни» я мала нагоду оцінити на власні очі, коли одного квітневого дня вирушила у місто шахт і рудників. Маршрут передбачався насичений, в переліку значилися трохи незвичні назви промислових об’єктів та складні абревіатури підприємств. Але все то була лише форма, а не зміст. А зміст таки вразив, як з’ясувалося пізніше.  

Спершу екскурсійна група вирушила до шахти ім. Леніна, де нас зустріла Василина – неймовірно привітна та енергійна паняночка без віку і натяків на тяжкі будні шахтарської праці. Розказавши трохи про те, що ми тут сьогодні робитимемо і хто нами опікуватиметься, Василина «передала» нас головному інженеру і через кілька хвилин ми поринули у розповідь про діяльність підприємства, що бере свій відлік з 1965 року. Шахта має проектну потужність 2,3 млн. тон руди, ствол пройдено на глибину 1441 м. Продукція в основному виробляється на експорт: багатотонні потяги з рудою їдуть в Словаччину, Польщу, Чехію.

А далі на екскурсантів чекало найцікавіше – спуск в славнозвісну шахту. Після інструктажу з техніки безпеки та медогляду,  туристи мали повністю екіпіруватися. Заняття виявилося не з легких: видається пара кирзових чобіт, онучі, спецодяг, а до того ще ліхтарик з акумулятором та рятівний комплект вагою 2 кг. Відчуття приблизно таке – йти важко, але разом з тим сповнюєшся поваги до людей, які кожного дня тягають усе це добро на собі.

Спуститися в кліті шахти та в ліфті багатоповерхівки – речі абсолютно різні, хоча й однакові за принципом. Ви заходите в щось на кшталт залізної кімнати, де замість бічних стін – хвіртки і плавно спускаєтесь вниз. Спуск триває близько 6 хвилин і за цей час ви встигаєте роздивитися розкриті горизонти шахти, що нагадують довгі тунелі з ліхтарями в далині,  та вологу поверхню землі.

Поступово охоплює відчуття іншої реальності, позбавленої мобільних телефонів, завжди поспішаючих пішоходів і сонячного світла. Спустившись до відмітки -1350, ми продовжили свій рух на маленькому потязі, розрахованому приблизно на осіб 20. Не варто уявляти собі комфортабельний вагон з привітною провідницею на борту – все значно суворіше. Вагончик, що здається в шахті народився і провів все життя, нагадує старого іржавого робота і наче привид снує по підземеллю перевозячи шахтарів.

Яка б не була погода назовні, в шахті завжди однаково – темно,  волого і спокійно. Кирзовими чоботами ви долаєте глибокі калюжі, червоні від руди, з обачністю дивитесь на довгі дроти вздовж стін та поступово осягаєте безмежність можливостей людини, що підкорила всі стихії – воду, вогонь, повітря та землю.

Кремезний механік проводить екскурсію по виробкам, зупиняючись на місцях, де встановлено обладнання та, сиплячи термінологією, пояснює технологічний процес.

Дві години в підземеллі непомітно проходять, і ви, сповнені емоцій та сприйняттям нового і незвичного,  піднімаєтесь нагору. Як дитина, радієте променям сонця, зеленій траві за вікном і абсолютно точно розумієте зміст вислову, доречно кинутого Василиною: «Что знаешь ты о солнце, если в шахте ты не был?»

Це був лише один епізод з довгої і цікавої подорожі по промисловому Кривбасу. Попереду чекали не менш вражаючі картини велетенського кар’єру, високих відвалів та навіть об’єктів промисловості дореволюційного періоду (штольні, гезенки).

Кривий Ріг – місто, що причаровує і ламає усталені стереотипи про сіру буденність промислових міст. Не вірите? Приїздіть  і переконайтесь на власні очі!

З метою організації участі в екскурсії звертайтеся в 
КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу»,
м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 30.
+38 (0564) 92-29-69
info@irm.kr.ua
www.krt.dp.ua

Кол. просмотров: (1404)                            Кол. комментариев: (0)

Уважаемые читатели!
Приглашаем принять участие в обсуждении темы, освещенной в статье. Единственная просьба,  не размещать сообщений, которые могут нарушить законы Украины.

Комментариев (0) К статье Якщо у вас є вільний вікенд і ви прагнете нових відчуттів чи іншої реальності – їдьте в Кривий Ріг!
Rambler's Top100