Получать новости на E-mail
Статьи и интервью (1128)
23.06.2014
Размер шрифта

Версия для печати

ДЖАРИЛГАЧ – НАЙБІЛЬШИЙ НЕЗАСЕЛЕНИЙ ОСТРІВ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Продовження матеріалу
«IX Фестиваль туристичної журналістики завершився. Чекаємо на ювілейний!».

Остання подорож туру була на острів Джарилгач. В перекладі з тюркської назва означає «обпалені дерева». До нього ми доплили на катері, який влітку курсує від Скадовська тричі на день. Час для подолання семикілометрової відстані – хвилин 35-40. Ціна квитка туди і назад для дорослого 80 грн., для дитини – 40 грн. Малеча до 5 років – безкоштовно. Цей острів простягнувся паралельно берегу Скадовська більш ніж на сорок кілометрів і є найбільшим незаселеним островом Центрально-Східної Європи. Завдяки цій обставині місцевість має унікальну фауну. Саме тут наша група пізнала силу стихії. Злива з блискавкою при сильному вітрі з моря, який пригинав і трощив геть все на своєму шляху, – таке не кожного дня трапляється. Нам поталанило.

Берег навпроти Скадовська – це північний берег острова. Влітку на цій території приватними підприємцями організується регулярне поселення під назвою Комишеве містечко.

Зійшовши з теплохода, більшість людей розміщуються на обладнаному пляжі біля причалу. З боку Джарилгацької затоки море спокійне, з невеличкими хвильками, сприятливе для купання дітей. Тут достатньо шезлонгів, кабінок для перевдягання, б'є вода з фонтанчика, гойдалки, волейбольний майданчик, кіоск з пивом-водою-цигарками. Налагоджене гаряче харчування стравами на замовлення. А дехто, необтяжений маленькими і старенькими, йде до південного берега, який омивається відкритим морем. Це всього 3 км по пересічній. Хоча можна не пішкарити, а за відповідну плату доїхати до морських просторів на спецтранспорті. Ви напевне не пошкодуєте. Адже повною мірою можна насолодитися відсутністю відпочивальників,  чистою морською водою, невеликим озерцями.

Доповнення – лікувальні грязі, мінеральні джерела, гарна рибалка і найсмачніші страви із мідій, крабів і креветок. Пляжі і там, і там – з білого мілкого піску з вкрапленнями ракушняку.

Деякі туристи розбивають намети і залишаються ночувати на кілька діб. Але якщо вам не до вподоби екстрим, а продовжити перебування на острові хочеться, можна скористатися більш цивілізованим способом ночівлі – розташуватися саме в комишевих будиночках, облаштованих по типу готельного номера. Ціна не кусається: 130 грн. з особи за ніч. В будиночку є все необхідне. Харчування можна замовити в організаторів відпочинку, а якщо ви самі щось в морі зловили і хочете приготувати їжу самостійно, вам нададуть таку можливість.

Джарилгач відокремлений від суші невеликою протокою, яка іноді запісочується. Тому острів час від часу стає півостровом. В 1900 році в східній частині острова з'явився оригінальний, своєрідний маяк. Поміщик Сергій Скадовський, іменем якого назване місто, замовив у проектанта відомої паризької вежі Ейфеля надзвичайно легку ажурну конструкцію, яку встановив посеред пасовиська верблюдів. Маяк протягом багатьох років вказував шлях морякам під час туманів і непогоди. В кінці XX сторіччя з маяка зняли все обладнання, а каркас залишили і визнали історичним пам'ятником культури. В наші дні можна без проблем піднятися на вежу і з висоти пташиного польоту помилуватися видом безкраїх морських просторів. 
 Недалеко від іржавого старого маяка біліє новий, діючий. 

Унікальний клімат Джарилгацької затоки зумовлений поєднанням степових просторів з теплотою морської води. Тутешнє повітря насичене озоном, бромом, йодом. Острів, овіяний давніми легендами про славного Ахілла, зберіг свою незайману красу. За різноманіттям рослинного світу та за кількістю рідкісних видів Джарилгач випереджає свого тисячолітнього супутника – Тендру. Його флора та фауна залишила у природному стані унікальні рідкісні та ендемічні рослинні угрупування. На острові можна побачити такі червонокнижні рослини, як ковила дніпровська, меч-трава болотяна та золотоборідник цикадовий. Фауна прилеглого моря, крім  крабів, рапанів, мідій, креветок, може похвалитися наявністю осетрових риб. Стерлядь та севрюга занесені до Червоної Книги України (ЧКУ). Найчисленнішим є пташине населення острова – 248 видів. З них 47 занесені до ЧКУ та різних охоронних списків. Це рожевий пелікан, огар, дрохва, чорний лелека, степовий журавель та iншi. Безпосередньо на узбережжі знаходять притулок та корм мігруючі водоплавні птахи. Серед них лебідь кликун та шипун утворюють скупчення до 7 тисяч особин. Тут живуть олені, муфлони, дикі кабани. У Джарилгацькiй i Каркiнiтськiй затоках зустрічається три види китоподібних Червоної книги України: дельфін білобокий, чорноморська афалiна, а також морська свиня.

Для збереження цінних природних та історико-культурних комплексів у 2009 році було створено новий Національний природний парк (НПП) «Джарилгацький». Він включає територію острова Джарилгач у Каркінітській затоці Чорного моря, частину Джарилгацької затоки та прибережну смугу загальною площею 10 000 га. НПП «Джарилгацький» є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення. Крім того, на національний парк покладається створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів.

Цікавій факт. 42-х кілометровий острів Джарилгач майже дотягується своєю вузькою західною кінцівкою до курортного селища Лазурне, яке популярне серед відпочивальників. І з берега на острів існує брід. Чим і користуються туристи для знайомства з природою острова. 

Далі буде.
 

Кол. просмотров: (3815)                            Кол. комментариев: (1)

Уважаемые читатели!
Приглашаем принять участие в обсуждении темы, освещенной в статье. Единственная просьба,  не размещать сообщений, которые могут нарушить законы Украины.

Комментариев (1) К статье ДЖАРИЛГАЧ – НАЙБІЛЬШИЙ НЕЗАСЕЛЕНИЙ ОСТРІВ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ
  • 1.
    Ботаник
    02.10.2014
    Стаття цікава, але слід відмітити її певні вади і помилки.
    Видно, що автор слабко орієнтується у біологічній термінології, природоохоронному законодавстві і не знає нинішню ситуацію природокористування на острові.
    По перше - будиночки не комишеві - а очеретяні. Комиш в Україні зустріти досить складно. Все те що невігласи називають "комишем" насправді є очеретом південним (рос. - тростник южный). Рослинні угруповання не можуть бути ендемічними. Ендеміками є лише таксони - види рослин і тварин. Рослинні угруповання можуть бути поширеними або рідкісними. Автору слід більш ретельно ознайомитись з біорізноманіттям острова і не наводити фантомні види тварин з невідомо яких джерел. Адже відомо, що хибна інформація вільно "гуляє" з сайту на сайт.
    По друге, дійсним є те, що на дирекцію парку покладено низку завдань (насамперед охорону), які досить складно виконувати адже на острові є незаконні та заважаючі роботі парку інстанції (браконьери та ті що їх покривають, лісники, власники так званого оздоровчого закладу тощо).
    Не можна так просто ходити по національному парку адже він має зонування. Науковцями у межах парку виділені заповідна, рекреаційна та господарча зони.
    Для рекреаційної зони у національних парках розробляються екологічні стежки на яких працюють екскурсоводи і лише на них можливе знаходження широкого загалу громадян.
    Нині острів - проходний двір. По його берегам процвітає браконьєрство, незаконне полювання. Завдяки транспорту і стихійним відпочиваючим порушуються природні комплекси. Це склалось історично, тому охороняти цей парк складно.
    Ответить
  • Страницы:
  • 1
  • Предыдущая
  • Следующая
Rambler's Top100